НЛО – проблема сучасності

4 грудня 1965 астронавти Борман і Ловелл передали по радіо з борту корабля «Джеміні-7», що вони спостерігали «привид». Це був яскравий об’єкт, який деякий час летів паралельно їх кораблю. Переговори між екіпажем і центром управління польотом не допомогло ототожнити «привид» з яким-небудь об’єктом, запущеним із Землі.

НЛО і космонавти

НЛО у світі

Вранці 19 липня 1966 під час шостого орбітального витка Джон Янг і Майкл Коллінз сообщіли на Землю, що перед кораблем з’явилися два червоних світних об’єкта, які, здавалося, рухалися по той же траєкторії. Після того, як вони деякий час пролетіли разом з «Джеміні-10», об’єкти змінили напрямок і зникли в нескінченності космосу.

13 вересня 1966 астронавти Конрад і Гордон сообщіли на Землю з борту корабля “Джеміні-11″, що при проходженні 18 витка вони побачили «великий об’єкт», Який переміщався в космосі; він теж яскраво світився.

Гордон зробив кілька знімків: на одному з них, Який був опублікований НАСА, а потім у різних журналах, є дуже незвичайні деталі. Судячи з знімків, опублікування на обкладинці журналу “Наука і механіка”, можна зробити висновок, що циліндричний корпус невідомого об’єкта випромінює біло-зеленуватий колір, його передня частина сяє червонуватим кольором, а задня частина – зеленим.

Спочатку офіційні органи припустили, що об’єкт міг бути радянським супутником “Протон-3″, який знаходився на відстані понад 450 кілометрів від «Джеміні-11». Проте подальші розрахунки показали, що на такій відстані не можна розрізнити об’єкти розміром з радянський супутник. Невідоме тіло, щоб його можна було помітити на такій дистанції, повинно було в 20 разів перевищувати розміри “Протона-3″, тобто мати діаметр мінімум 80 м.; зрозуміло, що ніхто на Землі не міг тоді запустить об’єкт, що має настільки великі розміри. Звідки ж він узявся? (“UFO Investigator”, Vol. 4, N 9, 1969).

Проте не тільки в екіпажів кораблів “Джеміні” відбувалися настільки дивні зустрічі. Висвітлюючи політ “Аполлона-10″, запущеного 20 травня 1969, преса на наступний день повідомила: “Американські астронавти побачили в космосі два летячих об’єкта; на їх думку, один з них був третім ступенем ракети” Сатурн “. Але чим міг бути другий об’єкт? Можливо, це один із захисних щитів місячного модуля “.

Проте НАСА був відомий факт, що відповідна ступінь ракети, так само як і захисні щити, перебували в цей час на відстані понад 6000 км від корабля (“Baltimor Sun”, 21 травня 1969 р.). У цій ситуації стають очевидним, що частини ракети неможливо було спостерігати, оскільки їх довжина НЕ перевищувала 14-18 м. Але астронавти чітко бачили: що в космосі переміщаються два світлих об’єкта.

Повідомлення НАСА в польоті корабля “Аполлон-12″ було ще більш інтригуючим. Ось уривок з Повідомлень преси від 18 листопада 1969:

«Таємничий об’єкт, Який не вдалося ідентифікувати до теперішнього часу ні екіпажу “Аполлона-12″, ні інженерам Центру управління польотами, слід було на досить близьких відстані від корабля, що прямує до Місяця. Він почав сопровождати корабель в п’ятницю. Численні переговори між кораблем і Центром управління польотами в Х’юстоні мали на меті визначити характер цього “невпізнаного літаючого об’єкта”».

Спочатку в НАСА знову висунули гіпотезу, що об’єкт був третім ступенем ракети або одним із захисних щитів. Проте всі ці частини знаходилися десь далеко від корабля після стількох днів польоту і кілька корекцій орбіти. І навіть якби вони опинилися в 450 км від “Аполлона”, як припускали вчені, все одно їх не можна було б побачити на такій відстані.

Після хвилюючого повернення «Аполлона-13» з невдалого польоту весь світ взявся ставити запитання про причини аварії по дорозі на Місяць. Експерти прийшли до висновку, що вибух кисневого балона Стався через пошкодження проводів. І, тим не менш, деякі аспекти аварії залишаються загадкою. Вечора 13 квітня 1970 р. у 21 годину 41 хв. астронавт Джон Суігерт передав на Землю: “Зараз у нас є випромінювання, але немає ніякого джерела струму… Вони… вони вдарили елемент запалювання! Він вийшов з ладу!” (“Наука і техніка в США”, N 6, 1970 р.):

НЛО

НЛО і космонавти

Ким були ці “вони”, Які навмисно або випадково завдали таке пошкодження в сотнях кілометрів від Землі? Очевидно лише те, що “вони” відомі як космонавтам, так і тим, хто залишався на Землі. Ким же вони могли бути?

Через два роки громадську думку потрясла дивна історія, в якій говорила преса всього світу.

3 листопада 1971 повідомлялося, що під час польоту до Марса “Маринера-9″ було відзначено дивне тимчасове ослаблення інтенсивності сигналів, які передаються зондом. Була Висунута гіпотеза про зіткнення корабля з метеоритом; проте, подібний удар завдав би механічні пошкодження, які неможливо було б усунути, а не привів би лише до тимчасових електромагнітних перешкод. А незабаром фахівці Лабораторії реактивного руху («Jet Propulsion Laboratory») з Пасадени сообщіли: «Надзвичайно яскравий об’єкт, який ще не опізнаний, у вівторок збив з курсу космічний зонд” Марінер-9″, що летить до Марса».

24 листопада 1971 “Ськинтейя” Опублікував додаткові відомості:

«Представник космічного центру в Пасадені заявили про те, що цей непізнаний об’єкт більш яскравий, ніж зірка Канопус, що використовувалась в якості орієнтира…» Але який же об’єкт що світився міг з’явиться так раптово від зонда, раз астрономи НЕ виявили ніякого особливого астрономічного явища? Виникає питання: чим є ці літаючі об’єкти, що світяться, які кидають виклик можливості їх земного походження? Звідки вони прибули і що, загалом-то, їм потрібно в нашій Сонячній системі?

Розглядаючи вночі небо з якого-небудь одного місця, уважний спостерігач може нарахувати понад 2000 зірок; на двох півкулях небосхилу, видимого з Землі, можна розрізняти сяйво понад 6000 зірок. Користуючись біноклем, можна розрізнити близько 50000 світлих тіл, а за допомогою маленького аматорського телескопа їх кількість зростає до 300 тисяч. Великий оптичний телескоп Маунт Паломар дозволяє візуально спостерігати космос на відстань до 650 млн. світлових років; кількість зірок, видимих через нього, обчислюється мільярдами.

Чи є НЛО космічними кораблями, які прибули з інших Галактичний світів? Функціонування ЦИХ об’єктів, можливо, засноване на науково-технічних принципах, набагато опережающих рівень наших сьогодняшніх знань. Якщо справа йде таким чином, то важливість НЛО для земної цивілізації дуже велика, і на розвиток людства можливий контакт з більш розвиненими цивілізаціями надав би величезний вплив.

Цей аспект розглядався науковим світом вже давно. Одним з тих, хто неодноразово висловлювався на користь НЛО, був професор Джеймс Мак-Дональд. Він недвозначно озаглавила свій виступ на симпозіумі Асоціації видавців газет 27 квітня 1967: “НЛО – найбільша наукова проблема нашого часу”.

Інший американський професор, д-р Е.. Кондон, Котрий за договором з ВВС США склав працю, що зіграла певну роль по відволіканню громадської думки від цієї проблеми, тим не менш, написав наступне: «Прямий, переконливий і без жодних натяків доказ правильності Позаземної гіпотези з’явився б найбільшим науковим відкриттям в історії людства. Виходячи за межі строго наукового інтересу, це викликали б наслідки колосcальной важливості для людей».

Секретні агенти з Англії сообщіли, що такі ж спостереження відбувалися на британських базах, де вважали, що мова йде про німецькі апарати. Але чим ж були ці об’єкти?

НЛО і космонавти

НЛО

29 вересня 1944 р., в центрі авіаційних досліджень Рейхлін один з фахівців відчував перші німецькі моделі винищувачів Ме-262 з реактивними двигунами. Перебуваючи на висоті близько 12 тис.. М, льотчик раптом опинився поряд з великим об’єктом, що мав ряд ілюмінаторів і металеві антени. Невідомий корабель абсолютно незвичайної форми зник стрімко, на швидкості, оціненої приблизно в 2000 км/год (наша земна техніка зуміла створити апарати, що мають таку швидкість, лише через десятиліття…).

Численні рапорти, зібрані фахівцями і секретними службами, свідчать, що воюючі країни протягом ряду років взаємно підозрювали один одного, не будучи в змозі прийти до належних висновків; командування ЦИХ країн було налякане спостереженнями літаючих об’єктів, Які були набагато досконалішими, ніж літаки, що були в ЗБРОЙНИХ сил ЦИХ країн. Тільки по закінченню війни виявилося, наскільки великими були ці побоювання – у багатьох архівах були знайдені документи, густо всіяні знаками питання……

(Джерело: http://sokrytoe.net/1211-1-nlo-problema-sovremennosti.html)

Сподобалася стаття? Поділіться нею з друзями!

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>