Зустріч з НЛО біля водойм

В архіві уфолога В. Дячкова є дві цікавих розповіді очевидців про зустрічі з гуманоїдними інопланетними істотами в Костромській області.

Літаюча тарілка біля водойми

Перша історія сталася в середині 1991 року. Група рибалок з села Ступнікова Кадийского району Костромської області спостерігала близько десятої години вечора дивовижне видовище: п’ять людиноподібних істот, одягнених в щось обтягнуте і блискуче, йшли… по водах Волги вздовж берега!

Ніхто не помітив, звідки вони з’явилися. Всі «водоходці» були однакового зросту (не більше 150 сантиметрів), в шоломах. Рухи їх здавалися монотонними, механічними. Цікава деталь – при ходьбі сплесків води, бризок не було.

Рибалки звернули увагу на дуже великі носи прибульців, які не співмірні з розміром голови. Здивовані жителі Ступнікова голосно і захоплено кричали, пропонуючи таємничим незнайомцям «причалити» до берега, але ті йшли прямо, не обертаючись в сторону берега і як би не помічаючи людей.

Минуло дві-три хвилини, і на «водяну» групу звідкись зверху, як згусток туману, опустилася маленька, але щільна хмарка, ще через хвилину вона розсіялася – на воді вже нікого не було.

Рибалки пригадували, що над сусіднім селом Завражжя вже три дні кружляв по вечорах, часом зависаючи, НЛО у формі злегка приплюснутої кулі, і прийшли до висновку: «Ось, видно, він-то і висадив десант!»

Друга зустріч відбулася в серпні 1997 року на острові Моховатом на подільському водосховищі. Двоє молодих людей, Гумяр Сіушев і Альберт Космас, і їх дівчата – Рая і Аня – на моторному човні приїхали на острів порибалити і відпочити. Клювання було, і ввечері зварили чудову юшку.

НЛО біля водойм

Випили припасену пляшку горілки (уточнимо: всього по 125 грамів на людину), потім пили чай. Спати лягли близько 12 години ночі, в одному наметі. Домовилися: хто прокинеться раніше, відразу ж перевірить донні вудки, поставлені на живця.

Гумяр і Рая прокинулися близько п’яти, вийшли на берег до вудок і прикипіли: прямо по воді до них наближалися троє дуже високих чоловіків, одягнених в обтягуючі фігури комбінезони та округлі шоломи з широкими прорізами для очей ( «Як космонавти»). Один з них зупинився майже біля берега і сказав, звертаючись до Гумяру:

- Полетимо з нами на нашу планету!

Причому це звучало не як питання, а як наказ. Голос був схожий на людський, але якийсь тріскучий, як ніби долинав з старого зіпсованого приймача, рупора або мегафона. Гумяр ввічливо відмовився:

- Я не можу, я ж тут не один. Нас шукати будуть так ще подумають, що ми потонули!

Рая з криком кинулася до розташованої метрах в ста від берега намету. Вона намагалася розбудити Альберта і його подругу, але це їй не вдалося.

А що залишився наодинці з невідомими прибульцями Гумяр, щоб пом’якшити категоричність відмови, запропонував:

- Може, іншим разом злітаємо?

Відповіді він не удостоївся – загадкова трійця зникла так само раптово, як і з’явилася.

НЛО в небі

Альберт і Аня, що прокинулися, стверджували, що спали спокійно, ніяких криків не чули (криків Раї). Розповідь друзів їх спантеличила, проте вони їм повірили, та й зовнішній вигляд Гумяра і Раї в повній мірі підтверджував їх слова. Спільно було прийняте рішення – вудки змотати, з острова виїхати і більше ніколи в цих місцях не з’являтися!

Про те, що трапилося все четверо за взаємною домовленістю мовчали. Першим «обітницю мовчання» порушив Гумяр – влітку 1998 року він розповів про все уфологам.

Сподобалася стаття? Поділіться нею з друзями!

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>