Таємничі місця

Таємниці і містика притягують, всілякі незрозумілі явища збуджують інтерес і лоскочуть нерви. Саме тому письменники придумують страшні історії, а кінематографісти знімають «хорори», які дивляться мільйони людей у всьому світі.

Незрозумілі місця

Таємничі місця

Однак, любителі гострих відчуттів можуть підняти рівень адреналіну в крові не тільки за переглядом фільмів жахів, але і в умовах цілком реального життя – на нашій планеті є безліч таємничіх місць, що розбурхують уяву нітрохи не менше, ніж вигадані історії.

Топ 7 – Таємничіх місць світу

1. Лощина чорного бамбука. Китай

У багатьох країнах є так звані «Долини смерті», де регулярно відбуваються загадкові і аномальні явища. Однією з найсильніших аномальних зон у світі вважають долину Хейчжу на півдні Китаю, назва якої дослівно перекладається як «Лощина чорного бамбука».

Таємничі території

Таємничі місця

За довгі роки в лощині за таємничих обставин безслідно пропало безліч людей, тіла яких так і не були знайдені. Тут досить часто відбуваються страшні аварії і гинуть люди.

Так, в 1950 році, в долині розбився літак з невідомої причини: ніяких технічних неполадок у судна не було і екіпаж не повідомляв про лихо. У тому ж році, згідно зі статистичними даними, в лощині безвісти пропало близько 100 чоловік!

Через 12 років долина «поглинула» ще стільки ж людей – зникла ціла геологорозвідувальна група. Уцілів тільки гід, який розповів що сталося.

Коли експедиція підійшла до долини, він трохи відстав, в цей момент раптово з’явився густий туман, через який в радіусі приблизно метра нічого не було видно. Гід, відчувши незрозумілий страх, застиг на місці. Через кілька хвилин, коли туман розсіявся, групи вже не було…

Геологи, а також усе їхнє обладнання, так і не були знайдено.

У 1966 році тут зник загін військових картографів, які займалися коригуванням карт рельєфу цієї місцевості. А в 1976 році в лощині пропала група лісничих.

Існує безліч версій, що пояснюють аномальні властивості Лощини чорного бамбука – від дії на свідомість людини пари, що виділяються гниючими рослинами, і сильних геомагнітних випромінювань, до переходів в паралельні світи, що знаходяться в цій зоні.

Як би то не було, таємниця китайської «Долини смерті» досі не розгадана, що привертає сюди безліч туристів. Тут навіть налагоджена торгівля сувенірами.

2. Долина безголових. Канада

На північному заході Канади також є долина, що має подібну похмуру популярність. До початку XX століття ця пустельна місцевість не мала назви: своє страшне ім’я вона отримала тільки в 1908 році, після того, як скелети зниклих тут трьома роками раніше золотошукачів були знайдені обезголовленими.

Незрозумілі місця

Таємничі місця

До кінця XIX століття Золота лихоманка охопила північний захід Канади – в 1897 році неймовірно масштабний видобуток дорогоцінного метала відбувавася у знаменитому Клондайку.

Через рік клондайкска лихоманка закінчилася, і бажаючим легко і швидко розбагатіти довелося шукати нові «золоті місця». Тоді шестеро сміливців вирушили в долину, розташовану вздовж річки Саут-Наханні, яку місцеві індіанці обходили стороною.

Золотошукачі не звернули уваги на забобони. Більше їх живими не бачили. Це був перший офіційно зареєстрований випадок пропажі людей в цій місцевості.

У картотеці канадської поліції збереглися офіційні дані про численні жертви долини: відтоді, як вона отримала свою малопривабливу назву, тут регулярно зникали люди, а потім їх тіла знаходили обезголовленими.

Цікаво, що більшість загиблих були золотошукачами, при цьому кожен з них відрізнявся міцним статурою і міг постояти за себе.

Припускали, що в Долині безголових промишляють бандити, або місцеві жителі таким чином захищають своє золото. Індіанці, однак, стверджували, що людей вбиває місцева «снігова людина» – Сасквач.

У 1978 році в долину вирушила експедиція на чолі з ученим Хенком Мортімером. Шестеро дослідників були оснащені за останнім словом техніки і, звичайно, були готові захищатися.

Діставшись до місця, вчені повідомили, що встановили намет і відправляються вглиб долини. Ближче до вечора пролунав ще один дзвінок. Оператор почув несамовитий крик: «Зі скелі виходить порожнеча! Це жахливо…», після чого зв’язок перервався.

Звичайно, на місце стоянки експедиції в ту ж годину були відправлені рятувальники, які, прибувши туди на вертольоті через пів години після повідомлення, не знайшли ні людей, ні наметів. Обезголовлене тіло одного з дослідників було виявлено тільки через шість днів після трагедії.

Після цього місцевість здобула славу містичного місця. А люди продовжували пропадати… У 1997 році в зловісну долину вирушила група вчених, фахівців по аномаліям і військових, яка також зникла. Останнє, що вони повідомили: «Нас оточує густий туман»…

Таємниця убивчою долини не розкрита й донині, але, не дивлячись на це, цікаві туристи продовжують її охоче відвідувати.

3. Острів Сейбл. Атлантичний океан

У північній частині Атлантичного океану, приблизно в 180 км на південний схід від берегів Канади, дрейфує «мандрівний» серповидний острів Сейбл.

З тих пір, як цей невеликий острівець був відкритий європейцями, він вселяв справжнісінький жах мореплавцям. Як тільки його не називали: «пожирач кораблів», «острів корабельних аварій», «смертоносна шабля», «острів привидів»…

Незрозумілі місця

Таємничі місця

А в наш час Сейбл іменують «кладовищем Атлантики». До речі, і офіційна його назва англійською означає чорний, траурний колір (sable ).

Звичайно, таку сумну популярність острів отримав не випадково – тут дійсно постійно відбувалися аварії кораблів. Зараз складно сказати, скільки судів знайшли тут свою загибель …

Справа в тому, що в прибережних водах Сейбл сильно ускладнена навігація через двох зустрічних тут течій – холодного Ламбрадорского і теплого Гольфстріму. Течії породжують вири, величезні хвилі і рух піщаного острова.

Так, Сейбл переміщається у водах океану. На схід, з приблизною швидкістю в 200 метрів на рік. Більш того, разом з положенням підступного острова, який погано видно через постійні тумани і гігантські хвилі, постійно змінюються і його розміри.

Так на картах XVI століття його дина становила близько 300 км, тепер же вона зменшилася до 42. Припускали, що острів взагалі незабаром повністю зникне, однак за останнє сторіччя він навпаки почав збільшуватися.

Участь потерпілих крах кораблів поглиблювала і природа місцевих пісків – вони швидко затягують будь-які предмети. Величезні суди ховалися під землею повністю всього за 2-3 місяці.

Останньою жертвою ненаситного острова став американський пароплав «Манхассент» в 1947 році. Після цього на Сейбл встановили 2 маяка і радіостанцію – відтоді катастрофи нарешті припинилися.

У наш час на острові постійно проживає близько 20-25 осіб – вони обслуговують маяки, радіостанцію і місцевий гідрометеоцентр, а також вміють проводити рятувальні операції – на випадок аварії корабля.

Ці люди працюють у дуже важких умовах, і не тільки через постійні тумани і ураганні вітри – багато з них розповідають, що бачать примари загиблих моряків. Не дивно – вони живуть буквально на кістках.

Одного з працівників навіть довелося евакуювати з острова, оскільки кожну ніч його благали про допомогу привиди з потерпілою тут в 1926 році крах шхуни «Сильвиа Мошер»…

4. Венеціанська Повеглія. Італія

У романтичній Венеції теж є свої містичні місця. Зовсім недалеко від чудових каналів міста знаходиться острів Повеглія, що здобув сумнівну славу самого справжнього «символу жаху».

Все почалося ще за часів Риму, коли сюди привозили на вірну смерть жертв чуми, щоб ізолювати від них суспільство.

У XIV столітті під час другої епідемії цієї хвороби, або Чорної Смерті, на Повеглію звозили безнадійно хворих венеціанців, де, в страшних муках, вони й прощалися з життям. Людей ховали в одній величезній братській могилі.

Незрозумілі місця

Таємничі місця

Згідно з повір’ям, через те, що померлих не встигали закопувати, тіла попросту спалювали, тому тепер грунт острова наполовину складається з людського попелу. Кажуть, в цілому тут померло близько 160 тисяч нещасних.

У 1922 році на моторошному острові, «притулок загублених душ», відкрили психіатричну лікарню. Ось тоді тут почався справжній кошмар – пацієнти скаржилися на дикі головні болі, а ночами вони бачили примари загиблих людей, хворі чули дикі крики і голосіння …

А по Венеції ходили чутки, що головний лікар цієї лікарні сам нездоровий і ставить досліди над душевнохворими – випробовує на них заборонені ліки і витончені лікувальні методики, а в дзвіниці лікарні здійснює лоботомію за допомогою підручних засобів – стамесок, молотків, дрилі…

Якщо вірити місцевим легендам, незабаром доктор і сам почав бачити привидів Повегліі, після чого, в нападі божевілля скинувся з тієї самої вежі.

У 1968 році Повеглія була остаточно закинута, тепер тут ніхто не живе, дзвіниця лікарні служить всього лише орієнтиром, і навіть рибалки намагаються триматися подалі від проклятого острова – бояться ненароком замість риби виловити людські кістки.

Влада ж, та й самі венеціанці, спростовують всі ці чутки – вони стверджують, нібито острівна будівля служило всього лише будинком відпочинку для престарілих. Однак, в його напівзруйнованих приміщеннях все ще знаходяться лікарняні ліжка і уламки медичного обладнання.

5. Озеро Івачівського. Росія

У Росії також є свої зловісні зони. Одна з них знаходиться у Вологодській області недалеко від міста Череповця – в районі місцевого озера Івачівського, на берегах якого відпочивають як влітку так і взимку.

Дослідники аномальних явищ вважають це місце згубним, оскільки тут досить часто безслідно зникають люди. При цьому, як і в будь-якому іншому подібному випадку, пояснень цим загадковим явищам знаходять безліч – у зникненні людей звинувачують інопланетян і чудовиськ, невідомі злі сили і переходи в інші світи.

Незрозумілі місця

Таємничі місця

Деякі люди, що побували на озері, розповідають, що при наближенні до нього у них уповільнювався серцебиття і дихання, а потім з’являлося відчуття повної безтурботності. Однак, вже біля самої води, спокій замінювалося на занепокоєння, що переходить у незрозумілий страх – здавалося, що поруч знаходиться щось вороже.

Інші «очевидці» розповідали, що навіть відчували якусь силу, яка змушувала їх коритися собі. Можливо, саме тому тут так часто відбуваються самогубства.

Чотири роки тому в район було направлено групу дослідників. У результаті вчені виявили в цій місцевості ознаки геомагнітних змін, які можуть викликати аномалії.

Скептики ж знаходять набагато прозаїчніше пояснення зникнень людей – у всіх нещастях вони винять болота, що знаходяться недалеко від озера.

При цьому ті самі болота в XIX столітті називали Живими через велиук кількість скоєних тут злочинів і самогубств, на відміну від інших російських губерній.

Однак, місцеві жителі, як і скептики, впевнені, що Івачівське – саме звичайне озеро, оскільки з ними там нічого дивного не відбувалося. Думаю, істина десь посередині.

6. Міст Овертоун. Шотландія

У шотландському старовинному маєтку Овертоун, яке знаходиться в декількох кілометрах на північний захід від міста Глазко, є кам’яний арочний міст через невелику річку, побудований в кінці XIX століття.

До середини наступного століття міст був самим звичайним, і нічого дивного з ним пов’язано не було. І ось, в 50-х роках XX століття тут почали відбуватися абсолютно незрозумілі події – з одного місця на мосту почали регулярно стрибати собаки, більшість з яких розбивалися насмерть, оскільки висота моста становить 15 метрів.

Таємничі території

Таємничі місця

Дивно, але нечисленні виживші чотириногі, незважаючи на біль і рани, знову піднімалися на те саме місце і повторювали спробу самогубства, як-ніби їх змушувала якась невідома сила…

Приблизно раз на місяць найрізноманітніші собаки повторювали долю своїх нещасних попередників. Звичайно, поява містичної легенди не змусило себе довго чекати.

Місцеві жителі почали розповідати, ніби до смерті собак підштовхують дві примари – дух дитини, якого скинув саме з цього місця власний батько, і сам батько, який розкаявшись, полетів слідом за чадом.

Проте вчені висунули своє припущення про причини дивного феномена. Справа в тому, що під мостом живуть гризуни, а собаки, учуяв їх запах, всього лише слідують мисливського інстинкту. Хоча ця теорія не пояснює повторних стрибків собак, які суперечать інстинкту самозбереження.

Тому ті, хто вірить в аномальні явища, припускають, що міст Овертоун може бути таким собі переходом в потойбічні світи, а собаки платять своїм життям за зайву цікавість.

7. Бермудський трикутник. Атлантичний океан

Мабуть, саме знамените містичне місце в світі – це Бермудський трикутник, ділянка Атлантичного океану між Бермудськими островами, Флоридою і Пуерото-Ріко.

Назва Бермудського трикутника вже стало ім’ям прозивним і, звичайно, всі ми неодноразово чули історії про непояснені і безслідно зникнені в ньому кораблі і літакі, про кораблі-примари, котрі залишив екіпаж, про таємничі переміщеннях в часі і багато інших моторошних речей.

Незрозумілі місця

Таємничі місця

Пояснень всім цим явищам знаходиться також безліч – хтось стверджує, що тут промишляють інопланетяни, інші вважають, що в Бермудському трикутнику знаходяться тимчасові або чорні діри, треті припускають, що всьому виною розломи в просторі, а деякі навіть думають, що людей викрадають жителі зниклої Атлантиди!

Скептики і вчені при цьому не знаходять в дурній славі трикутника нічого містичного – встановлено, що цей район дуже складний для навігації, оскільки тут знаходиться безліч мілин, а також досить часто зароджуються шторми і циклони.

1502 року мореплавець Бермудес родом з Іспанії недалеко від берегів центральної Америки наткнувся на острови, оточені небезпечними мілинами і рифами. Він назвав їх островами Диявола. І тільки через кілька десятиліть їх почали називати Бермудськими на честь нього самого.

Довгі сторіччя район Бермудських островів вважався небезпечним серед мандрівників, але так значно неблагополучна зона розширилася тільки в XX столітті.

Все почалося в 1950 році, коли кореспондент Associated Press, одного з найбільших світових інформаційно-новинних агентств, написав про таємничі зникнення в цьому районі, названому їм «морем диявола». Знаменита ж назва з’явилася лише через 14 років у публікації Вінсента Гаддіса в одному з спіритичних журналів.

Проте справжню популярність трикутнику принесла книга Чарльза Берліца «Бермудський трикутник” 1974 року, де були зібрані всі загадкові випадки, які сталися в цій зоні.

При цьому пізніше було встановлено, що деякі факти в книзі викладені невірно, а інші дивні випадки сталися взагалі за межами того самого трикутника.

Противники містичної теорії цього району вказують і на те, що в багатьох інших, самих звичайних місцях нашої планети, також досить часто відбуваються незрозумілі аварії.

Як би то не було, навряд чи незабаром ми зможемо сказати зі стовідсотковою впевненістю чи є в Бермудському трикутнику щось містичне, чи ні, а також чи існують взагалі містичні явища, або все аномальне просто ще не встигла пояснити наука.

Одне тільки абсолютно ясно – чутки, міфи і легенди на порожньому місці ніколи не з’являються! Таємничі місця продовжують приховувати свої секрети.

Аномальні місця – на головну.

Сподобалася стаття? Поділіться нею з друзями!

Одна мысль о “Таємничі місця

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>