Сьогодні однією з найбільш популярних тем уфології є теорія палеоконтакта, в ході якого деякі інопланетні цивілізації створили людину як своєрідного працівника, що добував золото для потреб «господарів». Своє «трактування подій» запропонував дослідник, письменник, автор серії книг «Протоязык» Володимир Дегтярьов.

Анунаки

— Володимир Миколайович, невже людство дійсно продукт генного експерименту прибульців?

— Однозначно можна сказати одне — нинішній вигляд людства не є продукт еволюційного розвитку. Так що дарвінізм, багато десятиліть викладається в школах і вузах по всьому світу, можна вважати лженаукою. Я вважаю, що хомо сапієнс був створений інопланетними істотами «по своєму образу і подобі» близько 400 000 років. Причому тут необхідно підкреслити, що інопланетяни, звані древніми людьми «богами», з’явилися на нашій планеті задовго до «збірки» людини, тому «прибульцями» швидше треба називати людей.

— Ким були наші творці ?

— Їх можна представити «богами-цивілізаторами». Це біологічний вид зовні дуже схожий на нас, тільки більш просунутий у технологічному відношенні. Вони з’явилися на планеті Кі (з шумерського — Земля) багато мільйонів років тому. Я в своїх роботах спираюся саме на шумерську космогонію, а також на єгипетські, юкатанські і індійські джерела. Згідно з моїми дослідженнями, до нас на Землі вже були якісь сутності, створені прибульцями. Багатьом відома колекція перуанських каменів Іки, зібрана доктором Кабрера. На них люди зображені в компанії з динозаврами та іншими доісторичними тваринами. Виникає дві версії: або сучасна людина жила 65 мільйонів років тому («дата» вимирання динозаврів), або ж гігантські рептилії затрималися на Землі до пізнього палеоліту, а саме цим періодом датуються камені з Південної Америки.

Анунаки та Шумери

— Невже і динозаврів створили «боги- цивілізатори» ?

— Звичайно! Тобто динозаври і кіти, баобаби і яблуні, картопля і виноград, корови, коні, барани, інші тваринні і рослинні в більшості своїй є геномодифікованими створіннями древніх поколінь «прибульців». Тому я стверджую: люди — продукт генної інженерії інопланетян. Спочатку вони створили Землю з великої водної планети Тіамат, яка оберталася на орбіті між Марсом і Юпітером. А потім і самі з’явилися на нашому планеті.

— З якою метою вони проводили експеримент зі створення людини?

— Для них це був зовсім не експеримент, як я вважаю, а нагальна необхідність. Сьогодні можна говорити тільки про останній період існування Землі, описаному в древніх текстах, а це приблизно 400 тисяч років. Спочатку «богів» на нашій планеті було всього троє. Це знамениті аннунаки, іменовані в шумерських текстах як Енліль, Нінліль і Енкі. Оскільки трудитися прибульці категорично не бажали, їм довелося створити «молодших богів», званих в архаїчній літературі неблагозвучним словом «Игиги». Новостворені працівники добували метали, в тому числі і золото, виробляли продукти харчування і взагалі все, що потрібно для життєдіяльності «вахтовиків» з планети Нібіру, батьківщини аннунаков. Важка праця, незважаючи на всю «божественну» машинерію, очевидно, набридла «молодшим», і вони банально збунтувалися. Тоді й прийшло рішення замінити «юніорів» біологічними копіями — людьми.

— А ось щодо золота. Навіщо прибульцям знадобилося стільки благородного металу?

— Енергія! Через володіння її джерелами сьогодні відбуваються численні військові конфлікти. Є версія, ніби з видобутого на Землі золота «боги» змайстрували для своєї рідної планети якийсь кокон, що складається з найдрібніших пластинок, з метою збереження планетарного тепла, оскільки Нібіру дуже далеко віддаляється від Сонця — період її обертання навколо світила близько 3600 земних років. Я ж схиляюся до іншого трактування: цивілізатори Землі використовували жовтий метал так само, як ми використовуємо нафту, газ, кам’яне вугілля та уран — як джерело енергії.

Анунаки та Шумери

— А як це відбувалося чисто технічно? Як отримували енергію з металу?

— Сьогодні в електронних приладах, в телевізорах, комп’ютерах використовується золото, хоч і в мікроскопічних дозах. У минулому, коли панували радіолампи, в СРСР на їх виробництво щорічно витрачалося до двадцяти тонн золота. Воно забезпечувало постійну швидкість малих струмів, а значить стабільність у передачі інформації. У мексиканському Теуакані не так давно виявили піраміду, в основі якої було покладено найпотужніший конденсатор — два товстих шари виключно чистої слюди. Розбором будови (під виглядом реставрації) займався якийсь «представник офіційної влади». Слюду він вийняв і продав. Вона пішла на звичайні конденсатори. Потім на піраміду прийшли археологи, які виявили уламки і віддали їх на експертизу. Результат здивував: на вивчених зразках були виявлені мікрочастинки золотого сплаву дуже високої проби. Прокладкою між шарами слюди у величезному і потужному конденсаторі служив саме жовтий метал. Ця «конструкція» заряджалась тією енергією, якої цілком достатньо в атмосфері. Ну а весь «видобутий» з піраміди дорогоцінний метал, зрозуміло, поплив у невідомому напрямку.

— А яку функцію виконував цей конденсатор?

— Мабуть, був джерелом харчування для численних електроприладів прибульців. Гігантські порфірові і гранітні блоки, що використовувалися в циклопічної кладці їх будов, треба було чимось різати, укладати якимись машинами. Для всього цього потрібна колосальна енергія. І це лише мала частина життєдіяльності «богів». Крім того, піраміда могла бути частиною якоїсь великої передавальної і приймаючої системи. Напевно ж йшли обміни інформацією між земною колонією і метрополією на Нібіру. Така собі супутникова тарілка, простіше кажучи. Тобто піраміда була досить універсальним технічним об’єктом.

— На які тексти, артефакти спираєтесь ваша «золота» теорія?

— Сьогодні збереглися чотири «Кодекси майя» (один — частково), які містять інформацію по «золоте питання». Є описи «божественного» золотодобування в месопотамських глиняних табличках. Збереглося досить багато письмової та речової інформації, але вона здебільшого стосується нашого часу, П’ятої цивілізації, вік якої приблизно 12-14 тисяч років (після Потопу). Величезний масив артефактів захований від сторонніх очей на узбережжі Льодовитого океану, в уральських горах, взагалі в Сибіру, але це окрема тема, яка описує колишній, допотопний світ. Там можна виявити наочні підтвердження моєму висновку, що «богів» дорогоцінний метал цікавив, насамперед, як джерело енергії.

Анунаки та Нібіру

— Чому видобуток золота «богами» був припинений, або він ведеться досі?

— Це питання цікавить багатьох дослідників. За письмовими джерелами видобуток золота припинився багато тисячоліть тому. І тільки тоді воно стало металом царів, а потім і простолюдинів. До цього золото було заборонено до побутового обороту, воно брало участь тільки у вівтарній данини богам. Це явно видно на прикладі стародавніх поховань «важливих людей», в яких обов’язково, в тому чи іншому вигляді, присутне золото. Високопоставлені небіжчики після смерті «сподівалися» отримати преференції від вищих істот. Чому видобуток припинився — питання ще більш складне. Можливо, за тисячоліття були накопичені достатні «складські запаси», а може, Земля і примітивні людські істоти просто набридли представникам високого розуму?

(Джерело: https://planeta.moy.su/blog/zolotaja_likhoradka_bogov/2014-03-24-80960)