Ті, кому пощастило побувати на борту НЛО, розповідають воістину фантастичні речі. Навіть у сучасних людей подібне видовище викликає шок, що вже тут говорити про жителів середньовіччя або ще більш віддалених часів. Перші описи внутрішніх приміщень зорельотів зустрічаються в давньоіндійському епосі «Рамаяна». Ось що побачив «…Коли настав ранок, Рама сіл в небесну колісницю… Колісниця ця пересувалася сама по собі… Вона мала два поверхи з багатьма кімнатами і вікнами… Коли колісниця здійснювала свій політ в повітрі, вона видавала однотонний звук».
Багато контактерів відзначають: непізнані літаючі об’єкти бувають декількох типів. Перший тип — це техногенні НЛО. Вони взагалі позбавлені будь-якого обладнання. Другий тип — дослідні, навпаки, відрізняються дуже великою кількістю приладів.
Багато хто вважає, можливо, по асоціації з фантастичними фільмами, що зоряні кораблі напхані всілякими кабелями, приладами, трубочками і тумблерами. Нічого подібного, за словами людей, що побували там, немає на літаючих тарілках першого типу. В росторому приміщенні знаходяться лише зоряна карта, зручні крісла, пульт управління і великий оглядовий екран. Деякі такі НЛО невеликого розміру і еліпсоїдної форми. Вони схожі на м’яч для гри в регбі. Двері, схожі на розсувні, знаходяться збоку. Верхня частина апарату складається з прозорого купола і видно, що всередині практично порожньо. Нижня частина апарату, коли він опускається на землю, спирається на циліндричну трубу розміром не більше півметра.
3 травня 1753 року сицилиец Альберто Гордон побував на такому зорельоті і так описав побачене: «… Там не було ніяких предметів, тільки хитромудрі пристосування і щось, схоже на невелике полотнище, все в зірочках і крапочках, кожна з яких пульсувала на свій лад».
Хіксон і Паркер зі штату Міссісіпі в жовтні 1973 року потрапили всередину технічного НЛО. Ось що вони побачили: «…яйцеподібний об’єкт 5х2,5 м світився блакитним світлом і видавав звук, що дзижчить. В кінці об’єкта відчинилися двері, з неї як би виплили три дивних істоти з головами без шиї і руками, схожими на лапи з кліщами. Усередині об’єкту не було ні сидінь, ні будь-якого обладнання, було дуже світло. Хіксон плавав там в стані невагомості. Прибульці надали йому горизонтальне положення, після чого зі стіни висунувся якийсь незвичайний апарат розміром з баскетбольний м’яч, схожий на око, завис і потім засовався вперед-назад над Хіксон».
Клод Ворілон, поблизу міста Клермон-Ферран у Франції 13 грудня 1973 року став свідком наступного: «…Виникло червоне світло, потім з’явився і завис в 2-х метрах від землі об’єкт сплющеною форми. Звідти з’явився хтось зростанням 120 см з довгим чорним волоссям і чорною бородою з блискучим ореолом навколо голови. Інопланетянин запросив мене всередину тарілки. Там нічого цікавого не виявилося. Стояло два крісла, але абсолютно не було ніяких приладів.»
На борт НЛО потрапляли далеко не забобонні люди, багато з них мали аналітичний розум і раніше були налаштовані скептично по відношенню до існування НЛО. Інженер А. Яс з Білої Церкви так описував те, що сталося з ним в 1989 році: «…Я скептик і реаліст, і тому спочатку прийняв НЛО за наш космічний корабель. Піднявся по трапу в 8-10 метровий яйцеподібний апарат і потрапив в маленьку душову кімнату, де лилася піниста рідина і дув теплий вітер. Потім відкрилися внутрішні двері. Я побачив три крісла, в центрі круглого столу стояв глобус Землі. Придивився — на глобусі немає державних кордонів, а тільки якісь хрестики».
Найчастіше люди, за їх визначенням, потрапляють в другій тип — дослідницьке НЛО, з великою кількістю приладів та обладнанням. Саме на цих космічних кораблях контактери помічали спеціалізовані лабораторії, майстерні, сховища, операційні та інші відсіки.
Если вы хотите лучше понять себя и окружающих, то обратите внимание на системно-векторную психологию Юрия Бурлана, обращайтесь только к специализированным специалистам.
