Протягом тривалого часу в Україні відповідними службами Міністерства оборони ведеться спостереження за об’єктами, які модно називати НЛО і їх вивчення. І хоча військові не зацікавлені видавати свої секрети, все ж нашому кореспонденту вдалося взяти інтерв’ю у начальника Головного гідрометеорологічного центру Збройних Сил України полковника Юрія Луньова, в обов’язок якого входить оперативне оповіщення вищих посадових військових осіб за фактами НЛО.
— Юрію Васильовичу, насамперед хочу уточнити, чому за вивчення НЛО взялися українські військові?
— Якщо бути більш точним, то перед нашою службою стоїть завдання лише проведення спостережень за цими об’єктами, а також їх впливом на навколишнє середовище, технічні та військові проекти. Коли в небі України з’являються НЛО, ці факти ми реєструємо і про них доповідаємо вищим службам.
— Мені відомо, що з приводу НЛО не так давно був виданий і відповідний наказ міністра оборони …
— Дійсно, такий документ існує. Але якщо згадати минулі часи, то в колишньому Союзі в Збройних Силах також діяв подібний наказ. Зокрема, наглядом за НЛО займалися метеослужби протиповітряної оборони, гідрометеослужба Військово-морських сил. Коли формувався документ українських збройних сил, не випадково багато положень, зазначені в колишніх документах, знайшли своє відображення.
Зазначу, що в положенні про гідрометеослужби Збройних Сил України аномальні атмосферні та космічні явища діляться на дві групи: локальні явища, які мають вигляд утворень різної геометричної форми з відносно різкими межами, і явища, які спостерігаються одночасно з великої території. У цьому ж документі визначено характеристики, які можуть мати ці об’єкти. Скажімо, у вигляді сфери, циліндра, прямокутника, диска з однією або двома опуклими сторонами, з куполами, наявністю вікон, люків, поділом на частини з подальшим відділенням, світінням і іншими особливостями.
При виявленні таких аномальних явищ нами використовуються всі технічні засоби. Особливу увагу звертаємо на те, як працює техніка, як почувають себе люди, як відбивається все це на стан навколишнього середовища.
— Судячи з ваших слів, в Міністерстві оборони досить серйозно ставляться до проблем НЛО. А яким головним критерієм при цьому керуються військові?
— Критерій, звичайно ж, один — безпека людей, об’єктів і, в цілому, держави. Якщо говорити коротко, то кожне літаюче тіло десь може впасти. У місці падіння може виявитися людина, житловий будинок, завод або який-небудь військовий об’єкт. Виходячи з цього, на протиповітряну оборону покладені завдання класифікації об’єкта і визначення загрози, яку він представляє для держави та її громадян.
— Цікаво було б почути про вашу апаратуру.
— На озброєнні в гідрометеослужби взагалі звичайна штатна апаратура, яка визначає фізичні характеристики атмосфери, і сучасні радіотехнічні комплекси, штучні супутники Землі. В основному, апаратура призначена для спостереження за погодою. Але якщо в атмосфері з’являються якісь непізнані об’єкти, ми повинні дати рекомендації або пропозиції по їх класифікації.
— Могли б ви більш конкретно розповісти про випадки виявлення НЛО?
— Перш за все тут зауважу, що Міністерством оборони нашому Головному гідрометеоцентру поставлена задача акумулювати всю інформацію, що надходить від військових про НЛО. У 1994 році нашими фахівцями були виявлені непізнані літаючі об’єкти в районі Вознесенська і Києва. Перший був дуже схожий з місяцем, хоча, за астрономічними даними, місяць повинен був зійти двома годинами пізніше. НЛО спостерігали протягом години, з двох районів. Потім він став набирати висоту і зменшуватися в розмірах. Другий об’єкт був зареєстрований аерологічною станцією, що знаходиться у Києві. Через яскраве сріблясте світло і значну віддаленість його форму визначити було неможливо. Спостерігали НЛО протягом 50 хвилин. Потім він став зміщатися в південному напрямку і зник.
— А що б ви розповіли про поведінку НЛО?
— Можна з великою мірою впевненості сказати, що вони з’являються лише в певних місцях і їх поведінка характерна дослідженню. При виявленні таких об’єктів частини ППО, як правило, наводяться в бойову готовність. Два роки тому над Києвом в районі Голосіївського парку в зимовий час НЛО було виявлено радіотехнічними засобами. З Миргорода було піднято винищувач СУ-27. Коли він підійшов до Києва, льотчик візуально нічого не виявив. Однак, навіть після того, як літак повернувся на аеродром, за допомогою радіолокаційних станцій НЛО ще довгий час спостерігається над Києвом. Агресивності з його боку не було.
— До речі, подейкують, що саме після чорнобильської аварії Україна стала об’єктом пильного спостереження НЛО. А що ви думаєте з цього приводу?
— Більш точну інформацію з цього приводу можуть дати уфологи. Ми ж поки маємо інформацію, починаючи з 1993 року. А взагалі-то, такий факт у військових колах відзначений. Правда, не тільки в районі ЧАЕС, а й в інших місцях.
— Мені відомо, що довгий час ви служили в Войсках протиповітряної оборони. В обоймі пам’яті напевно маєте чимало випадків, пов’язаних з НЛО?
— Дійсно, проходячи службу в ППО, практично щотижня доводилося спостерігати, як чергові сили наводилися на бойову готовність через виявлення невпізнаних про’ектов. Але були не тільки прибульці, а й метео явища. Тому в повітря піднімалися літаки, щоб льотчик міг візуально визначити — що є що. Бо часом зграя птахів могла зійти за непізнаний літаючий об’єкт.
Ну а найбільш унікальний випадок, пов’язаний з НЛО, запам’ятався, коли в Василькові солдат-метеоспостерігач виявив об’єкт яскравого сріблястого світіння. Його висота була порівняно невеликою — 200-300 метрів. Від об’єкта виходив якийсь дивний тріск. Солдат злякався і побіг в приміщення. Тоді об’єкт змістився в бік чергового ланки. Його побачив вартовий і теж злякався. Коли командування прийняло рішення включити прибори з виявлення об’єкта, він енергійно пішов вгору.
Запам’ятався і випадок, про який в приватній бісіді повідав вчений-уфолог. Його прізвище, зі зрозумілих причин, не можу назвати. За фактом виявлення НЛО в районі мінвод, а конкретніше — селища Прохолодного, військовими було застосовано зброю. Винищувач об’єкт збив. І, зі слів вченого, там були виявлені останки двох загиблих істот, а одне було живим.
В цілому ж, проблема НЛО досить серйозна. Вона вимагає, на мій погляд, детального вивчення і відповідних висновків для всіх людей. Поспішно до неї підходити не можна. Як і не можна робити категоричних тверджень або їх спростовувати.
— Що ж, дякую. Сподіваюся до нашої розмови ми коли-небудь ще повернемося.
Ворошок Віктор / Газета «Дзеркало тижня», Київ.- 30.12.1995
