Знамените нині село Молебка, що в Кішертськом районі Пермського краю, розташоване на березі Силви, на кордоні зі Свердловською областю.

Пермська геоаномальная зона, або Молебскій трикутник, розташована навпроти села, за річкою.

Молебскій трикутник

Колись це місце було святим для народів мансі, в околицях був розташований молебний камінь, на якому здійснювалися обряди жертвоприношень і від якого пізніше пішла назва села. До речі, за деякими відомостями (П. Глоба), десь в цьому районі народився пророк Заратустра — творець першої монотеїстичної релігії світу.

У демидовські часи в Молебці виплавляли чавун, пізніше робили картеч і ядра. І жили тут тоді чотири тисячі людей, і дворів було кілька сотень. Тепер від колишнього розквіту залишилися лише напівзруйнована дамба у заводського ставка, старовинна церква, яку так і не змогли підірвати більшовики, та кілька десятків будинків із запалими дахами.

Наприкінці 80-х років минулого століття це поселення прогриміло на всю країну. У 1983 році під час зимового полювання пермський геолог Еміль Бачурін виявив серед снігів круглий слід діаметром 62 метри. Бачурін й раніше багато чув про каверзності цих місць. Так, досвідчені мисливці іноді тижнями блукали по невеликому п’ятачку «зони» (приблизно 7 на 7 км) і не могли вийти з неї, хоча місцевість охоплює річка Силва.

Потім в Молебку виїжджали експедиційні групи, якими керував голова Горьківської секції з аномальних явищ, кандидат технічних наук Едуард Єрмілов. Опитували місцевих жителів, вели спостереження та панорамні фотозйомки, використовували біолокацію, ставили медичні експерименти — все сходилося: «тарілки» літають, кулі, названі апельсинами, крутяться, люди поводяться на цих чортових покосах тривожно. То головні болі, то злети температури, то, наприклад у Бачуріна, розпухання ніг. Однак НЛО відвідували будь-які інші країни світу, але тільки не Радянську країну.

Так була відкрита перша аномальна зона на території СРСР, хоча за деякими джерелами ще в 30-х роках XIX століття селяни описували різні літальні апарати, які вони бачили над «зоною».

Павло Гладишев — ядерник з 20-річним стажем, який служив у Зоряному містечку, уродженець Молебки, жив у Пермі, а, пішовши у відставку, переїхав у село. Гладишев точно знає, як скидаються ракетні тіла. «Не схоже це на творіння рук людини. Я не вірив вигадкам, поки своїми очима не побачив кулю. Тоді це явище бачили багато — від Молебки до Кишерть (наш райцентр), радіусом більше 50 км.

У той рік я попросив місце для заготівлі сіна. Покликав на покіс працівника з сінокосилкою. Їхали вночі, жнива йшла: косильщик працював на колгоспному полі, а після зі мною. О 4 годині ранку приїхали, взялися за роботу. Раптом плавно, тихо і несподівано над лісом завис… другий місяць!

Поляна осяялася, я, соромно зізнатися, онімів від жаху, адже місяць світив з іншого боку. Напарник оторопів, руки — ноги одерев’яніли, з’явилася скутість у рухах, косарку застовпили. Все затихло, жуть: на галявину світило сім білих променів. Сім, я порахував! Шар зник. Ми прийшли в себе, я пробував зібрати траву на вила, не зміг, м’язи і голова обважніли, цей стан зберігався два тижні».

У Молебці зараз тимчасове затишшя, але ажіотаж не спав. З одного боку добре, не нудно, а з іншого, останні роки «бренд» нещадно експлуатується: Пермська езотерична фірма за похід в зону бере по 1500 рублів. Підлітки скаржаться: «Наш пляж заполонила лабуда». «Відьми, чаклуни, чи що?» — Запитую. Виявляється, лабудой називають тут тренінги, які організовують заїжджі езотерики і екстрасенси.

З 1989 року загадкова «Зона», або «М-ський трикутник», розбурхує уми багатьох людей. Місцезнаходження зони добре відомо уфологам і туристам, щорічно кілька тисяч «паломників» з Росії та зарубіжжя приїжджають сюди, щоб «долучитися до невідомого» або, на худий кінець, просто поспілкуватися між собою на «позамежні» теми. Місцеві їх не розуміють і називають «мегаполісними дурниками».

В даний час адміністрацією Кішертского району Пермського краю розробляється проект по створенню в Молебці унікального уфологічного заказника. Зараз у Молебці проводиться реконструкція будівлі колишньої школи під готельний комплекс, в районі сіл Молебка, Медведєво і Мазуєвка планується установка веж стільникового зв’язку. В адміністрації Кішертского району відзначають, що колорит цієї місцевості ні в якому разі не буде загублений — відстань від села до аномальної зони становить 7 км., І планується зробити цивілізованим лише село Молебка, а до аномальної зони необхідно буде перебиратися через річку», — кажуть в адміністрації.

Дослідження показали наявність в зоні сильної біолакаціонной аномалії. У зоні спостерігалися величезні чорні фігури, світлі кулі та інші тіла, які нібито демонструють розумність поведінки.

З початку 1990-их років число відвідувань Зони туристами перевищило допустимі межі, і проводити будь-які серйозні дослідження в цьому районі стало майже неможливим. Зокрема, відзначені випадки фальсифікацій слідів нібито НЛО, які в жартівливих цілях робили туристи.

За два десятиліття вивчення та затоптування Зони визначився джентльменський набір аномалій і феноменів, властивих і характеризуючих Молебську аномальну зону. Умовно їх можна розділити на дві групи — традиційні, загальновідомі і рідкісні, «ексклюзивні», маловідомі.

В традиційні аномалії входять в стандартний маршрут-тур всіх перебуваючих в Зону новачків. До того ж ці аномалії розташовані практично поруч: Центральна поляна, Виселкі, Пірамідки, Поляна жахів, Астральна поляна (Поляна Юріса), Відьмині кільця, хутір скопин, Зміїна гірка.

І ще один симптом аномальної зони. Група Олександра Горюхина, доцента кафедри лиття Уфимського авіаційного інституту, провела хрональний експеримент. У термос опустили механічні годинники і помістили його в одну з інтенсивних, за словами Бачуріна, зон. Після закінчення експерименту стрілки відстали на 5 годин 41 хвилину.

[adsense]

Центральна поляна (ЦП)

Повністю виправдовує свою назву за кількома параметрами. По-перше: вона дійсно розташована в центрі Зони; по-друге: вона досі є основним місцем для стоянок і наметових таборів численних дослідників непізнаного, що приїжджають у Молебку. У деяких публікаціях ЦП помилково називають «Космодромом». У молебській Зоні дійсно існує аномалія з такою назвою, але знаходиться вона зовсім в іншому місці і належить до групи рідкісних. Зазвичай ми в наших експедиціях також полюбляємо це місце для установки базового табору. Великий відкритий простір ЦП дозволяє проводити нічні спостереження з відмінним оглядом в 360º. Раніше на ЦП стояло кілька дерев’яних будинків. Як давно це було, місцеві жителі вже не пам’ятають, а нагадуванням про те, що тут колись жили люди, залишилися густі і високі зарості шипшини, що виросли на місці колишніх фундаментів.

Висілки

Потрапити сюди можна двома шляхами — від Центральної галявини через лог пройти близько кілометра по старій демидівській просіці, все ще прикметній, незважаючи на свій поважний вік. Або спуститися по дорозі до річки, перейшовши по двом слизьким колодам невелике болітце з крижаною гнильною водою. Далі по берегу вправо через вервечку обжитих і занедбаних стоянок аномальщіков, а потім через густі зарості очерету можна дійти до невеликої лощинки, від якої вгору по крутому кам’янистому схилу буде йти ледь помітна стежка. Місце це дійсно незвичайне і дивне, як по своїй історії, так і по ряду інших ознак, у тому числі і чисто суб’єктивними відчуттями. Відрізняється неймовірно високою травою в тому місці, де раніше стояв будинок і знаходився скотний двір. Будівлі були видні тут ще в 1990-1991 роках, але пізніше будинок був розібраний і зараз від нього залишилася тільки глибока яма-підвал і кілька напівзгнилих колод. Майже в центрі галявини стоїть скручене і вивернуте самим неприродним чином дерево — відмінний орієнтир! Які сили змусили його рости таким чином незрозуміло.

Пірамідки

Найвідоміша з усіх традиційних аномалій, що стала мало не візитною карткою молебской Зони. Міфів і чуток навколо пірамідок ходить стільки, що можна без праці написати окрему книгу. Згоден, в перші миті аномалія приводить в подив, а особливо якщо дослідник хоча б поверхово знайомий з історією цього краю, то з великою часткою ймовірності він зробить висновок, що потрапив на обрядове святилище вогулів. Але спокійний аналіз їх розташування наводить на думки про те, що вони можуть бути залишками якоїсь споруди, точніше — його фундаментом. На думку деяких скептично налаштованих дослідників «Пірамідки» не що інше, як звичайні купи шлаку, котрі залишились тут від мідеплавильних печей.

Скопин

Старообрядницьке поселення, в даний час повністю зникле. Визначити його можна тільки по прямокутним заростях трави на місцях , де стояли будинки. Знаходиться на шляху проходження до іншої аномалії — Зміїній гірці. Минувши скопин, потрібно деякий час йти вздовж пересохлого болота, трохи загортаючи вліво. Потім ви проходите по справжньому тунелю, освіченому сплетеними гілками дерев і густим листям. Тут панує напівтемрява і приблизно 200 метрів ви змушені йти по темному коридору.

Зміїна гірка

Одне з найбільш красивих місць в Молебці, з якого відкривається чудовий вид на Зону і річку Силва. Для того щоб піднятися на неї, потрібно підійматися по вузенькій неймовірно прямовисній стежці практично по кромці обриву. Нагорі розташована невелика рівна площадка заросла лісом. Дуже зручне місце для розбивки табору і нічними спостереженнями за Зоною. Поруч розташовані аномалія «Відьмині кільця» і менш відома аномалія «Хвіртка».

Відьмині кільця

Це місце розташоване на березі річки Силва, поруч зі скелею заввишки близько 60 метрів. При фотографуванні з цього місця в певному напрямку, то на знімках дуже часто виходять незрозумілі темні кулі з білими плямами в центрі — так звані «Відьмині Кільця».

До маловідомих аномалій відносяться ті місця, про розташування яких або не знає більшість дослідників, або плутають їх справжнє знаходження.

Космодром

Раніше Космодромом помилково називали і Центральну галявину, і Виселкі, і багато інших місць. Насправді Космодром — це старе русло річки Силва, розташоване нижче Зміїної гірки. Місце незвичайне і таємниче, оточене з усіх боків високим берегом утворює невелике ущелині, зарослі лісом і злегка заболочені. Це місце досі детально не вивчено дослідниками, по-перше через свою важкодоступність, і по-друге по відсутності детальної інформації про його розташування. Як не дивно, але докладними картами уфологи почали користуватися тільки недавно, а без карти знайти його дуже складно. Імовірно, в цьому місці міг розташовуватися військовий об’єкт.

Чорна річка

Розташована недалеко від Космодрому. Характеризується присутністю хрональних аномалій, має репутацію «блудного місця».

Біла гора

У довоєнні роки тут був побудований табір для політв’язнів. До цих пір збереглися фундаменти будівель, залишки пилорами, у траві можна знайти шматки заржавілого колючого дроту. Відзначаються незвичайні явища: що спалахують іскорки на висоті приблизно півтора метрів від земл, яскраві кулі.

Шлях в епіцентр аномальної зони важкий і тернистий.