Аномальною зоною вважається область місцевості, в якій періодично виникають паранормальні явища, які не можна пояснити з точки зору науки. Хтось називає ці місця проклятими, хтось вважає їх містичними, а для кого-то вони є носіями потаємної історичної інформації.
Україна — країна з багатим минулим. І нехай більшість із нас зовсім не радує наше сьогодення, в історії нашої держави були часи і гірші. Зате наші землі завжди славилися невичерпною мальовничістю і неповторним шармом. Ті загадкові місця нашої України, які ми зараз розглянемо, мають привабливу енергетику і магічні явища. Якщо Ви — любитель відчути, як застигає кров або серце здригається від страху, наша стаття складена саме для Вас. Кожна зона аномальних явищ має свою чарівну легенду.
Чуфут-кале
Чуфут-Кале — найбільш збережений і відвідуваний з «печерних міст». Перша назва міста невідома, як не встановлено і час його виникнення: одні дослідники вважають 6 століття, інші 10-12 століття. Археологічні розкопки свідчать, що в 6-8 ст. в балці Майрам-Дере жили алани — сарматське плем’я, проникло в Крим в 1 в. н.е. Сама природа підготувала неприступний будівельний майданчик, а людина звела на ній місто, підсиливши природний захист кріпосними спорудами. Плато підноситься на 200 м над ущелиною, з трьох сторін має обривисті скелясті схили, а з четвертої, східної сторони сідловиною пов’язане з горою Бешик-Тау. Фортеця Чуфут-Кале була добре укріплена.
Однак в 1299 під час чергового набігу на Крим війська Ногая обложили місто. Їм вдалося пробити стінобитними машинами великий отвір в південній частині оборонної стіни і увірватися у фортецю. Жителі майже всі були знищені. Пізніше оборонні споруди були відновлені. Відновлена частина кріпосної стіни помітна і зараз. Пізніше, з утворенням Кримського ханства, місто стало татарською фортецею і отримало назву Кирк-Єр (Кирк-Ор) — Сорок укріплень. Сюди була перенесена ставка першого кримського хана Хаджи-Давлет-Гірея. На схід від кріпосної стіни татари поселили караїмів (тюрки за походженням, послідовники старозавітньої Біблії), що жили в прилеглих долинах. Ті, в кінці 14 — початку 15 ст., спорудили для захисту свого поселення ще одну, Східну оборонну стіну і три вежі, зміцнивши, таким чином, фортецю.
Після відходу татар в Бахчисарай караїми залишилися в «печерному місті», який отримав нову назву — Чуфут-Кале — Іудейська фортеця. Добре збереглися дві караїмські кенаси — молитовні будинки, а також житловий будинок, в якому проживав відомий дослідник древніх рукописів і надгробних написів середньовіччя караїмський вчений А.С.Фірковіч (1787-1874). Цікаво, що тут, на Чуфут-Кале, в 1731 р була влаштована перша на півострові друкарня — знаходилася навпроти кенас. Книги, що видавалися в ній, були в основному релігійного змісту. У 1999-2001 рр. недалеко від головних воріт Чуфут-Кале був виявлений засипаний колодязь, який згадувався в багатьох легендах. Через рік археологам вдалося розчистити більшу частину колодязя, який йде під землю на глибину більше 120 м. На думку вчених колодязь являє гідротехнічну споруду, яке використовувалося для забезпечення Чуфут-Кале питною водою.
«Мергелева гряда»
«Мергелева гряда» являє собою цілісний комплекс кам’яних і земляних споруд (курганів, різних «доріг» і «променів», викладених з кам’яних плит), на площі 1,3 кв. км. Поки дослідники розкопали невелику ділянку гряди. На цій ділянці розташовані кола правильної форми, викладені з каменю. Тут археологи вже виявили жертовники, місця поховань. «Здобич» дослідників — понад десятка різного роду судин і стільки ж людських останків. Археологи прийшли до висновку, що «Мергелева гряда» — це древнє святилище. За допомогою радіовуглецевих аналізів було встановлено і мінімальний вік святилища — 5 тис. років. Тобто в 3 тис. році до н.е. воно вже існувало, а коли воно було побудовано ще невідомо. У будь-якому випадку, за твердженням фахівців, цей пам’ятник, по крайній мірі, на 300 років старіше найдавнішої єгипетської піраміди і років на 500 старіше першого будівельного горизонту — Стоунхендж.
«За оцінками колишніх тут фахівців і археологів, це відкриття європейського масштабу, — підкреслив заступник директора з науки НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, штатний професор кафедри археології Гданського університету (Польща) Віктор Клочко. — Це перше відкрите в Східній Європі святилище солярного культу (поклоніння якомусь богу сонця)». Святилище використовували кілька культур. Тобто послідовно приходили різні племена, народи і добудовували в святилище що-небудь своє. Зараз археологи виявили сліди чотирьох культур. Не виключають, що потім буде більше. «Святилище використовувала донецька катакомбна культура, зрубна культура, — зазначив Віктор Клочко. — Я так підозрюю, що аж до раннього Середньовіччя використовували його в якості святилища. Чому таке тривале використання? Тому що це найвище місце в окрузі. Саме тут можна зустріти перші промені сонця. Поклоніння сонцю здійснювати простіше саме тут. А поклоніння сонцю — це основа всіх язичницьких релігій до християнства.
«Кам’яна могила»
Неподалік від галасливих магістралей прокопченого заводським димом Запоріжжя, по дорозі до Азовського моря знаходиться це диво. Колись покривалом йому служило древнє Сарматське море, але воно пішло, залишивши після себе велику таємницю. Зараз люди звуть її Кам’яна Могила. Вчені висловлюють кілька версій щодо виникнення Кам’яної Могили. Згідно з однією з найпоширеніших, кам’яний пагорб — результат бурхливої діяльності давно зниклого вулкана. За іншою версією, це подарунок метеорита, що розсипався на покриті невідомими письменами камені від зіткнення з твердю планети. Прихильники третьої версії вважають, що святилище створили води річки Молочної, яку зробили швидкою і повноводною потоки, що від стародавніх льодовиків у Європі. Вони нібито і принесли з собою величезний моноліт, який з часом тріснув. Шматки різної величини відламувалися і сповзали до землі. Багато тисяч років тому кам’яний пагорб прийняв ту форму, яку ми можемо бачити зараз.
Планомірне вивчення Кам’яної Могили сучасними істориками почалося в 1932 році, коли до робіт приступила експедиція Мелітопольського краєзнавчого музею. Уже в перші роки досліджень стало ясно, що людина почала освоювати території, що примикають до Могили, приблизно в VIII тисячолітті до нашої ери, тобто сто століть назад! Цей факт підтверджують знахідки крем’яних знарядь праці епохи неоліту і стародавні поселення. Перше виявили ще в 1933 році, а потім з’ясувалося, що вся Кам’яна Могила знаходиться в оточенні стародавніх поселень. Але є одна цікава деталь: на самому кам’яному пагорбі люди ніколи не селилися і не ховали там померлих. У купи каміння серед моря степового різнотрав’я було інше призначення — служити святилищем, капищем, храмом. Там люди доісторичного періоду молилися своїм богам.
Внутрішні площині пісковикових плит, стелі залів і печер поцятковані тисячами стародавніх малюнків, можна сказати, навіть сюжетів. «Найсвіжіші» відносяться до XI-XII століть нашої ери, найдавніші з’явилися 8 тисяч років тому, а може, і більше. Деякі твори мистецтва давнини викликають бурхливі вчені суперечки. Тематика малюнків Кам’яної Могили вельми різноманітна. Є сюжет з групою биків, які зайняли кругову оборону, можливо, від вовків або інших невідомих хижаків. Є зображення корів, що йдуть одна за одною. Два бика тягнуть віз, а поруч древній майстер намалював змію. У Кам’яній Могилі знайшли і не дають спокою вченим відбитки людських ступень, причому або тільки правої, або тільки лівої — парних немає! Багато зображень є поєднанням вертикальних і горизонтальних ліній, кружечків, ромбів, квадратів, хрестиків.
Дивовижне враження справляють численні зображення гарби, колісниці, колеса. Це підтверджує, здавалося, колись дуже сміливою здогад, що ідея колеса — воза — вози — колісниці осінила людини саме в степу… На початку 50-х років дослідження Кам’яної Могили проводилися з особливою інтенсивністю. У зв’язку з планованим будівництвом Мелітопольської ГЕС через святилище повинна була пройти гребля гідроелектростанції. Вчені дуже поспішали, оскільки часу залишалося зовсім небагато. За кілька років до цього безславно загинув запорізький Стоунхендж, були приховані водами Каховського водосховища найдавніше городище Курцемаль, описане ще Геродотом загадкова країна Гілея, тисячі пам’яток історії, що проливають світло на найдавнішу історію всього людства. На щастя, плани будівельників змінилися, греблю звели в іншому місці, і дослідження продовжилися. А за час інтенсивної роботи археологи встигли виявити в святилище дванадцять нових гуртів та печер.
Відповідно до сучасної історичної доктрині, найпершим письмовим народом Землі прийнято вважати шумерів, які жили близько 6 тисяч років тому в нижній течії річок Тигр і Євфрат. Шумери — перші будівельники міст, перші творці державності. З поетичного слова шумерів починається світова література. Кілька століть потому, духовно запліднені Шумером, виникають Єгипет, Ассирія, Вавилон… Однак в 1961 році в Румунії, а, якщо точніше, в Трансільванії, під час розкопок в шарі семітисячолітньої давності були знайдені три глиняні таблички з письменами, схожими на шумерські. Вони отримали назву «таблички з Тертер». Подумати тільки, протошумерські написи, які на тисячу років старше самого Шумеру! Згодом в басейні Дунаю — в Румунії та Угорщині — було знайдено ще багато подібних написів. Вивчення таємничих табличок привело вчених до дослідження мелітопольської Кам’яної Могили.
За кілька років, почавши в 1994 році, Анатолій Кифішин дешифрував більше сотні текстів, левова частка яких становить «Канон дев’яти написів» — основу шумерських міфів про діяння богів і створення світу. Ми звикли вважати, що клинопис — це значки, схожі на пташині сліди. Але в дійсності «класичний» клинопис склався тільки до XXII-XVIII століть до н.е. Саме її успадкували вавилоняни, ассирійці і представники багатьох інших народів. А до того письмена шумерів представляли собою малюнки, в яких можна вгадати значення слова. Саме ці письмена і дешифрував Анатолій Кифішин в Кам’яній Могилі. В даний час відомо 130 написів-панно, накреслених на стелях і карнизах гротів і печер, і 160 каменних табличек з написами, що зберігаються в чотирьох схованках Кам’яної Могили. Анатолій Кифішин у своїй монографії «Давнє святилище Кам’яна Могила» стверджує: «Поки немає інших джерел, Кам’яну Могилу можна вважати найдавнішим архівом найдавнішого у світі письма».
Скали Довбуша
Скелі Довбуша це унікальна природна фортеця, яка знаходиться на висоті 650 метрів над рівнем моря в урочищі Бубнище. З’явилися скелі висотою до 80 метрів дуже давно, ще більше 70 мільйонів років тому, коли на цьому місці було древнє море. Лабіринт з каменів протягнувся зі сходу на захід приблизно на кілометр в лісі, ширина лабіринту приблизно 200 метрів. Скелі за довгі роки стали незвичайної форми, часом здається що місце зачароване і скелі це казкові істоти… Скелі Довбуша зараз, це унікальне місце, де є глибокі темні ущелини, ями, таємні стежки і ходи. Місце дуже цікаво для вивчення найвідважніших і сміливих мандрівників. Вважається що це місце люди облюбували в другому тисячолітті, скелі використовувалися в якості фортеці. Ця думка з того, що в печерах Довбуша вибиті ступені, приміщення правильної форми, стелі оброблені, стіни рівній поверхні і мають прямі кути. У 10-12 століття нашої ери в скелях Довбуша було язичницьке святилище, потім в 16-18 століттях серед скель знайшли притулок народні месники. На честь їхнього ватажка Олекси Довбуша і був названий незвичайний скельний комплекс, який ми зараз з вами можемо бачити.
Пещера «Оптимістична»
Печера «Оптимістична» на Придністровському Поділлі біля злиття річок Дністер і Збруч (в Борщівському районі Тернопільської області) була відкрита групою Львівських спелеологів в 1966 р. Перша печера на континенті й друга світі по протяжності лабіринту. Найбільша і одна з найкрасивіших з гіпсових печер. Довжина ходів становить понад 250 км, причому з кожним роком збільшується силами науково-дослідницьких експедицій. Занесена до Книги рекордів Гіннеса, як найдовша печера Європи, найдовша серед гіпсових печер світу і друга печера в світі за загальною довжиною печерних ходів, поступаючись лише печерній системі Флінт-Мамонтова в США. Згідно з останніми дослідженнями, в разі знахідки проходу, що веде до печери Озерній та Кришталевій, печера Оптимістична стане абсолютним рекордсменом за довжиною ходів у світі. Унікальна своїми кристалами і озерами. Цікава частими чергуваннями високих просторих залів і вузьких ходів, які перетинаються. На сьогоднішній день на карту нанесено 212 кілометрів підземних ходів!
Цікаві відео
Топ аномальних зон України
Село Купище (Житомирська обл.)
Здавна відоме своєю паранормальной аурою, іменованою «Громовіще». Ця область просто притягує блискавки.
Названа так тому, що під час гроз немов «притягує» до себе високі розряди. Місцеві жителі часто спостерігають тут світіння, ніби величезний промінь прагне в небо. Сяйво настільки сильне, що можна порівняти тільки з потужним прожектором. Але це ще не все.
Вчені знайшли тут руїни древніх кам’яних будівель, бронзову статую і кам’яні плити на невідомій мові.
Ці залишки датуються набагато раніше існування Київської Русі. Однак знання цієї цивілізації набагато перевищували всіх послідовників, що мешкають в цьому регіоні.
За легендами, місця «магніту для блискавок» називаються ті місця, куди притягують максимальну кількість грозових розрядів. Ці місця здавна ставали для місцевого населення наділеними якоюсь магічною силою і перетворювалися в капища.
Такі місця дуже часто перебували біля вулканів (якщо це було характерно місцевості), або обмежені пагорбами. Таким чином формувалася замкнута мережа енергетичного простору. Схожі споруди знаходяться в Великобританії (Стоунхендж).
Аномалії Дніпра і приток. Вони кишать екзотичними рибами
Цілу мережу водних озер, канатів і відкритих ділянок водного простору формує р. Дніпро. І якщо для туристів це всього лише краса матінки-природи, то місцеві жителі знають, що річка не так вже спокійна як здається на перший погляд.
Щовесни, в дні підготовки до пляжного сезону, водолази знаходять безліч дивних речей на дні річки — крім побутових приладів ще й останки дивних підводних мешканців. У глибинах Дніпра (яка, в принципі, є рікою не глибокою) водяться безліч видів риб. І кількість нових видів, зафіксованих тут, зростає.
Крім того, є в цих місцях і безліч інших явищ — таких як дивні вири. У 2009 р інтернет аудиторія була шокована відео таких вирів і масою припущень ЩО б це могло бути.
Однак загадки звідки беруться дивні для Дніпра риби — наприклад, дельфіни, медузи, краби і навіть риби-піранії, залишається відкритим.
Місцеві рибалки підтверджують, що екзотичні види риб стали з’являтися в Дніпрі з небувалою швидкістю. За словами іхтіолога Романа Новицького, який дав інтерв’ю газеті «Сегодня», на даний момент в річці і притоках Дніпра мешкають близько 56 видів риб, а з них 18 видів для Дніпра взагалі невластиві!
Наприклад, такі види як сонячний окунь і чебачок амурський вкрай небезпечні для місцевої фауни. І такі нові види як риба-голка, оселедець, бички, тюлька, ставрида та ін. взагалі дикість для дніпровських вод.
Вони, звичайно, не воюватимуть з місцевою рибою за видобуток, так як не є хижаками, але сам факт присутності морської риби в прісних водах насторожує екологів.
І наостанок іскрометна фраза місцевого рибалки: «Напевно вам було б не по собі, якщо несподівано до вас в будинок вдерся незнайомець і сіл нахабно за ваш стіл, залишивши вас при цьому абсолютно голодним».
Гора відьом
«Лиса гора» в Києві — ласе місце для уфологів, екстрасенсів і просто любителів гострих відчуттів. Місце розташоване біля Видубичі, на правому березі р.Либедь.
За часів Київської Русі тут розташовувалися війська. Тому в цих місцях залишилося багато штучно створених каналів, які пронизали місцеві пагорби, как-будто кротові нори. Багато з них під час війни підірвали, щоб не залишати противникам.
Тим більше, що хазяйнували вони не довго, так як вже дуже багато незрозумілих речей з ними почало відбуватися.
Кажуть, що на цих пагорбах за часів язичництва відьми збиралися саме тут на шабаш, а також тут проводилися ритуали жертвоприношень.
А земля збирає в собі сильну енергію — то чи злу, то чи добру. Цим красивим пагорбах просто не пощастило, що колись на них хтось поклав око для своїх «темних справ». Зате вдень тут повністю безпечно і спокійно.
Гора з привидами на курорті
Ця унікальна місцевість знаходиться в Криму. Саме на вершині гори Демерджі утворилися безліч химерних за своєю формою скель «пальцевидної» форми. Своїм виглядом вони насторожують подорожніх, розбурхують уяву своїм зловісним виглядом, і місцеві жителі прозвали місцевість «долиною привидів».
Саме тут у людей, схильних до екстрасенсорних здібностей, сильно загострюються їх вміння, а також з’являються галюцинації.
Однак навіть таку назва і лиха слава не відлякує туристів від «долини», а навіть навпаки — тільки привертає. Але безпечних пішохідних стежок там не так вже й багато…
Холодний Яр — сильна енергетична зона
Знаходиться урочище в Черкаській області України. Воно примітно найсильнішою енергетикою. І можливо саме тому тут відбулися багато подій, які вирішують для нашої країни. Так, за давніх часів місцевість була «ласим шматочком» для поселенців. Вчені знайшли тут залишки древніх стоянок і поселень.
І саме тут була створена «Коліївщина» — повстання народу України проти гніту Польщі (1918-1922) — бої партизанських повстанських загонів за незалежність.
Тоді ж була проголошена Холодноярська Республіка. Вона проіснувала недовго, зате була досить великим конгломератом сил — близько 25 прилеглих сіл, а також військо в 15,000 чоловік.
Сила місця залишилася до нинішніх днів. Тому саме сюди приїжджають за підживленням енергії з багатьох країн, навіть деякі відомі люди.
